Франчайзі у Мінську
В цьому циклі статей розповідаємо про власників франшизи "Супкультура" в різних містах.
Наразі про Мінськ.
????Традиційна білоруська юшка з бурячиння не так сподобалася шанувальникам «Супкультури» в Мінську. Як таке може бути? ???? Ми, українці, в шоці, а от власницю франшизи Оксану Борко та її чоловіка це ніскільки не дивує. Вони обожнюють експериментувати зі смаками білорусів, аби відходити від цих непотрібних стереотипів. Нещодавно Оксана зробила супом дня смачний кукурудзяний???? супчик, і він найбільше сподобався всім гостям. ????
Історія білоруської «Супкультури» не зовсім типова. Власниця тамтешньої франшизи Оксана має 10-річний досвід роботи в сфері готельно-ресторанного бізнесу! Вона працювала у найвідомішому готельному ????комплексі Мінська «Вікторія», а зараз має особистий приватний ресторанчик???? Її історія – справді унікальний випадок, коли ще до знаходження місця під «Супкультуру», було де готувати супи (на кухні власного ресторану)! Але це не прискорило пошуки місця, які зайняли цілих два ???? місяці.
Багато у чому Оксана та її чоловік – відчайдухи:
???? перед запуском проекту у Мінську, сім'я поїхала до Києва куштувати супи разом з кількамісячною дитиною;
???? білоруська «Супкультура» знаходиться зовсім не в центрі міста, але все одно приносить прибуток;
???? Оксана готова робити студентам знижки до 50 % за умови наявності студентського, зараз вона тестує вечірні знижки у 30 % (вартість білоруського супу – 2, 5 долари);
???? всі продукти, які використовуються для приготування супів у Мінську, сім'я закуповує навіть не на ринку, а в окремих білоруських фермерів. Це набагато складніший і довший процес, але воно того коштує.
Білоруська «Супкультура» ні в чому не шукає легких шляхів! Спочатку кілька тижнів Оксана сама готувала супи та шукала потрібну містянам консистенцію, потім проводила опитування серед друзів щодо найсмачніших супів, робила в соцмережах супові батли ???? Її життя довго було сповнене їстівних експериментів… А зараз вона, мама в декреті, рестораторка, власниця «Супкультури» пішла на тренінги по громадському харчуванню! Навіщо це людині з 10-річним досвідом роботи? Бо мабуть улюблена справа – це не просто професія, а спосіб життя ????